Юрій Тарасюк: Протокол надання першої допомоги
  Views: 123  

Юрій Тарасюк, сертифікований інструктор з тактичної медицини, голова Громадської організації «Білі берети – Рівне», судинний хірург та короп’ятник, продовжує цикл статей про критичні ситуації, які можуть виникнути на березі, та основи першої медичної допомоги. Друга стаття циклу присвячена послідовності дій при наданні першої допомоги у випадку надзвичайних станів. 5 хвилин вашої уваги можуть врятувати чиєсь життя: читайте. 

Вітаю! У січні в онлайн-журналі carpfishing-media.com ми розпочали цикл статей, присвячених основам надання само- та взаємодопомоги (термінової домедичної) в надзвичайних та екстрених ситуаціях. Перша стаття була присвячена складу та призначенню аптечки першої допомоги.

Витрачати  ваш час на читання розповідей про те, як обробити рану та накласти пов’язку вважаю недоцільним. Переконаний, кожен, хоч раз в житті це вже робив. Якщо ж ні – зробить інтуїтивно. Тому, ми будемо розбирати стани та відповідні дії при них, які загрожують життю постраждалого чи значною втратою його здоров’я (інвалідністю).

В Європі та США існує ряд протоколів (алгоритмів), за якими потрібно діяти в подібних ситуаціях. Один з таких протоколів, що розрахований на виконання будь-якою людиною – в тому числі і дітьми старших класів є «Basic Life Sapport» («BLS», базова підтримка життєдіяльності)

Що таке протокол в принципі та для чого він існує?

Протокол (алгоритм) – це чітка послідовність дій з метою стабілізувати життєві функції постраждалого / их (не дати вмерти) та звести до мінімуму негативний вплив отриманих травм та ситуації на його здоров’я (запобігти отриманню додаткових травм та розвитку ускладнень) до моменту передачі фахівцям (як правило – до приїзду бригади швидкої медичної допомоги), після чого в дію вступають інші протоколи.

Разом з тим, рятувальник під час надання допомоги не повинен наражати і себе на небезпеку. Безпека рятувальника завжди є пріоритетом!

Дані протоколи складаються відповідними експертними групами на основі аналізу достовірних статистичних даних та систематично переглядаються (корегуються). Саме тому, сумніватися в їх ефективності нема сенсу.

Разом з тим, виходячи з реалій нашого життя (наприклад, час приїзду бригади ШМД, особливо поза межами населених пунктів) та власного досвіду – ми (інструктори ГО «Білі берети – Рівне) взяли на себе сміливість адаптувати класичний протокол «BLS» до наших умов (кожен пункт протоколу буде відповідним чином промаркований).

Для нас – рибалок, це буде особливо актуально, оскільки ми часто та на довго опиняємося відірвані від доступу до відповідної кваліфікованої допомоги (наприклад, станції ШМД чи лікарні), долаємо до заповідного місця сотні (а іноді і тисячі) кілометрів, наражаючи себе на ризики, пов’язані, як безпосередньо з участю в дорожньому русі, так і з погодними умовами або часом доби.

Перед тим, як перейти безпосередньо до розгляду протоколу, хочу акцентувати вашу увагу на двох важливих аспектах :

  1. Діяти за цим протоколом слід у всіх без винятку ситуаціях, що супроводжуються наявністю постраждалих та необхідністю оцінити їх стан і надати термінову допомогу.
  2. Міняти місцями пункти протоколу (послідовність) – категорично не можна! З однієї сторони, це може призвести до загибелі постраждалого, з іншої – до травмування самого рятівника. Разом з тим, в певних ситуаціях, деякі пункти протоколу можуть змінювати один одного (наприклад, п.п. 5, 6, 7). В тексті такі пункти будуть позначені відповідним символом
    .

То ж, що саме передбачає протокол базової підтримки життя?

1(BLS) Оцініть власну безпеку

Перш, ніж підійти до ймовірного постраждалого – оцініть безпечність місця події. Безпека рятувальника завжди є пріоритетом! Наприклад, при ДТП ви не можете почати надавати допомогу постраждалим, не окресливши це місце відповідним чином (знаками аварійної зупинки, за допомогою оточуючих, які будуть сигналізувати автомобілям, що рухаються і т.д.). інакше – ризикуєте отримати травму самі.

2 (BLS) Оцініть стан свідомості та життєвих функцій постраждалого

Переконавшись в безпечності місця події, підійдіть до постраждалого. Вже на цьому етапі, намагайтеся встановити з ним голосовий контакт (оцінити стан свідомості), звертаючись до нього словами «ви мене чуєте?», «вам потрібна допомога?»

Якщо відповіді на голосовий контакт ви не отримали – підійшовши до постраждалого, злегка потрусіть його за плечі та повторіть питання голосніше.

Якщо ви не отримали адекватної відповіді, а постраждалий здається вам не притомним – негайно перевірте наявність (стан) ознак життя – дихання та серцебиття (пульсу). Для цього потрібно нахилитись вухом до носа постраждалого, покласти долоню своєї руки йому на підреберну («сонячного» сплетіння) ділянку і перевести на неї погляд

Оцінка наявності (стану) дихання проводиться за алгоритмом «чую» (сопе чи ні) – «бачу» (чи рухається грудна клітка постраждалого = ваша долоня) – «відчуваю» (подих, тепле повітря на своїй щоці, вусі). Зауважу (!), що всі інші методи на кшталт дзеркальця, ниточки, пір’їнки і т.д. є не практичними і, навіть, смішними. Оцінку дихання проводимо протягом 5 секунд. За цей період постраждалий повинен зробити 1 дихальний рух (вдих + видих). Нормальною частотою дихання для подібних (надзвичайних) умов є 10-30. У випадку відсутності дихання, слід негайно перейти до перевірки наявності серцебиття (пульсу). Разом з тим, слід зауважити, що нині діючий протокол, в разі відсутності дихання дозволяє не перевіряти наявність пульсу, а відразу переходити до виклику спеціалізованих служб та проведення серцево-легеневої реанімації (СЛР).

Перевіряти пульс потрібно на сонній артерії, поклавши два пальці (один не рекомендовано) збоку від щитовидного хряща («кадика») і легко натиснувши в напрямку хребта.

Наявність пульсу визначаємо протягом 5 секунд. Загалом на оцінку наявності (стану) дихання та серцебиття повинно бути витрачено не більше 10 секунд (5+5). Оцінити життєві функції можна також одночасно  – тоді на оцінювання кожної буде вдвічі більше часу – 10 секунд.

3 (BLS) Покличте на допомогу

Отримавши інформацію про стан свідомості та життєвих функцій постраждалого, ви можете скласти об’єктивне враження про його стан та потребу виклику спеціальних служб (ШМД, поліція, рятувальники і т.д.).

Безапеляційною підставою для виклику бригади ШМД у випадках про які ми говоримо є :

  1. Відсутність або порушення дихання.
  2. Відсутність серцебиття (пульсу).
  3. Порушення свідомості.
  4. Судоми.
  5. Кровотеча з ділянки шиї, внутрішньої поверхні плеча чи стегна, підключичної, пахвової чи пахової ділянок.
  6. Перелом кісток зі зміщенням.

Зателефонувавши на 103:

  1. Будьте зібраними! Розмовляйте чітко!
  2. Повідомте:

що (характер пригоди, механізм травми) і де (місце пригоди) сталося;

— кількість постраждалих (на 1 постраждалого повинна виїжджати 1 бригада ШМД);

— стан свідомості та життєвих функцій постраждалого / их (існує спеціалізація бригад ШМД. Наприклад, у випадку клінічної смерті – повинна виїжджати реанімаційна бригада з спеціальним оснащенням. Саме тому так важливо чітко повідомити ті пункти, про які я писав вище);

— чи починаєте ви надавати допомогу – наприклад, проводити СЛР;

— чи зустріне хтось бригаду ШМД. Якщо так – хто («молодий чоловік в зеленій куртці») і де («біля повороту з траси в ліс на Осокори»).

Пункт «покликати на допомогу» передбачає також залучення (задіяння) оточуючих. Вам буде значно зручніше, якщо у вас будуть помічники! Вони можуть за вашими вказівками викликати бригаду ШМД, вийти їй на зустріч, подавати вам необхідні засоби, утримувати голову постраждалого в стабільному положенні, замінити вас під час проведення СЛР, тощо.

Ще одним організаційним моментом даного пункту протоколу є запит на отримання апарату зовнішньої дефібриляції (автоматичного зовнішнього дефібрилятора – АЗД).

Кажучи простими словами – ви повинні були б когось за ним послати. Цей пристрій значно полегшить процес надання допомоги та підвищить шанси постраждалого на виживання. Більш детально про нього я розповім в одній з наступних статей.

4 (ББ-Р) Оцініть наявність у постраждалого критичних кровотеч

Як я вже неодноразово підкреслював – смерть від таких кровотеч, без надання допомоги, настає за лічені хвилини (1-3). Тому, ми не маємо права не приділити увагу пошуку їх ознак та у, разі їх виявлення, — наданню відповідної допомоги.

З іншого боку – не зупинена критична кровотеча є протипоказом до проведення СЛР (інакше, при натисканні на серце, з пошкодженої судини буде посилюватись кровотеча).

Ознаки критичної кровотечі :

  1. Рана або пошкодження одягу в проекції крупних судин (дивись п.5 підстав для виклику бригади ШМД).
  2. Інтенсивне витікання крові з рани відповідної локалізації (розташування) або пляма крові на одязі, що швидко збільшується.
  3. Пляма крові біля постраждалого, яка дорівнює ≈ ⅓ площі його тіла.

При виявленні будь-якої з цих ознак – необхідно негайно перейти до надання відповідної допомоги (розповім в наступній статті).

Одночасно з візуальною оцінкою наявності вказаних ознак – слід проводити і мануальне (ручне) обстеження постраждалого. Для цього, попередньо одягнувши рукавички, проводимо долонними поверхнями обох кистей по :

  1. Бокових поверхнях шиї.
  2. Пахвах та внутрішніх поверхнях плечей (частина руки, не суглоб).
  3. Пахових та внутрішніх поверхнях стегон.

Після обмацування кожної ділянки – необхідно подивитись на свої долоні, чи не з’явилась на них кров.

567 (BLS) Розпочніть серцево-легеневу реанімацію (СЛР)

Якщо у постраждалого відсутні ознаки життя та критичної кровотечі або ви вже її ліквідували та викликали бригаду ШМД – негайно розпочніть СЛР.

Цій темі (цьому пункту) буде присвячена окрема стаття в одному з наступних номерів журналу.

65 (BLS) Переведіть постраждалого в «стабільне положення»

Якщо життєві функції постраждалого збережені (в т.ч. частота дихання < 10), а свідомість порушена (без свідомості) чи після вдалої (ефективної) СЛР – його слід покласти в, так зване, «стабільне положення».

Таке положення убезпечить постраждалого від асфіксії (задушення) внаслідок перекриття дихальних шляхів запавшим язиком чи блювотними масами. Однак, слід пам’ятати, що постраждалий знаходиться в критичному стані тому, залишати його (навіть в такому положенні) не можна (!). Ви повинні знаходитись поруч та кожні кілька хвилин (2-3) перевіряти стан життєвих функцій (не повертаючи його на спину) до приїзду бригади ШМД.

В окремих випадках (за певних механізмів травми) є велика ймовірність наявності у постраждалого пошкодження хребта та кісток тазу :

  1. «Водій» — будь-який учасник ДТП.
  2. «Вода» — пірнання в не відомому чи не пристосованому місці.
  3. «Висота» — падіння з висоти.
  4. «Вибух» — потрапляння в зону вибуху (наприклад – під час взриву газового балону).

В таких випадках, вільно повертати тіло постраждалого не можна (!). Як потрібно діяти я розповім в одній з наступних статей, яка буде присвячена травмам.

75 (ББ-Р) Надайте допомогу при пневмотораксі

Якщо постраждалий в свідомості, а його частота дихання сягає більше 30 за 1 хвилину, швидше за все має місце пневмоторакс – загрозливий для життя стан, який характеризується потраплянням повітря в грудну клітку, стисканням легень та серця.

Більш детально про нього (види, ознаки, допомога) я розповім в статті, присвяченій порушенню дихання та функціонування дихальних шляхів.

8 (ББ-Р) Проведіть вторинний огляд постраждалого

Якщо ви виконали усі попередні пункти протоколу (стабілізували стан постраждалого або переконались у відсутності загрози його життю) а спеціалізована допомога ще не прибула чи відтерміновується евакуація – проведіть вторинний огляд постраждалого

Метою вторинного огляду є виявлення та ліквідація усіх травм, які не загрожують життю постраждалого протягом найближчої години.

Основні принципи проведення вторинного огляду:

  1. Зверху → вниз : голова → шия → грудна клітка → живіт → таз → нижні кінцівки (ноги) → верхні кінцівки (руки).
  2. Спереду → назад : передня поверхня тіла → задня поверхня тіла.
  3. Знайти → ліквідувати.

Більш детально – в наступних статтях.

9 (ББ-Р) Робіть це по колу

Якщо ви виконали всі пункти протоколу, а допомога ще не надійшла – не залишайте постраждалого (!). Будьте біля нього (!). Розмовляйте (навіть, якщо він не відповідає) (!). Контролюйте стан його життєвих функцій (!).

Увага! Якщо бригада ШМД не приїхала протягом 15 хвилин з моменту її виклику або стан постраждалого погіршився – зателефонуйте на 103 знову (!).

В наступній статті, я детально розповім про 4 та 5 пункти протоколу – критичні кровотечі та серцево-легеневу реанімацію.

Будьте обережні! Та міцного вам здоров’я!

Перша стаття циклу: Медична аптечка короп’ятника. Юрій Тарасюк

Юрій Тарасюк, сертифікований інструктор з тактичної медицини, голова Громадської організації «Білі берети – Рівне», судинний хірург — спеціально для онлайн-журналу carpfishing-media.com

Запись Протокол надання першої допомоги при невідкладних станах. Юрій Тарасюк впервые появилась CarpFishing Media.

Возможно Вам будет интересно:
Поделиться публикацией
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
    Оцените статью:
(2 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Загрузка...
    Google    

Добавить комментарий