Основи серцево-легеневої реанімації. Юрій Тарасюк
  Views: 76  

Юрій Тарасюк — сертифікований інструктор з тактичної медицини, голова Громадської організації «Білі берети – Рівне», судинний хірург, про техніку проведення серцево-легеневої реанімації.

Вітаю!

Продовжуємо вивчати основи безпеки життєдіяльності в контексті надання термінової домедичної та невідкладної медичної допомоги в надзвичайних та екстрених ситуаціях.

Перед тим, як ви продовжите вивчення даної статті, наполегливо раджу ознайомитись з попередніми. Адже даний цикл статей складений, як покрокове керівництво до дій. Тому, розглядати їх окремо – не доцільно. Кожна наступна стаття буде опиратись на попередню; вони будуть постійно між собою перегукуватись.

Попередні статті із циклу можна переглянути тут :

 «Медична аптечка короп’ятника» 

«Протокол базової підтримки життєдіяльності» 

«Кровотечі: характеристика та об’єм надання допомоги»  

В даній статті ми детально розберемо наступний – 5 пункт протоколу базової підтримки життєдіяльності: техніку проведення серцево-легеневої реанімації (СЛР).

Практична ситуація. Варіант 2.

Постраждалий лежить на землі на спині, не рухається.

п.1 — безпечно.

п.2 — на голос не реагує;

       — на дотик (струшування) не реагує;

       — дихання відсутнє;

       — пульс на сонній артерії відсутній.

п.3 — кличете на допомогу оточуючих;

       — даєте їм чітку вказівку викликати + як саме + що повідомити бригаді ШМД;

       — в ідеалі, посилаєте помічника за апаратом зовнішньої дефібриляції;

       — одночасно проводите огляд постраждалого на наявність критичних кровотеч.

п.4 — критичні кровотечі відсутні.

п.5 — негайно розпочніть серцево-легеневу реанімацію (СЛР).

Серцево-легенева реанімація

СЕРЦЕВО-ЛЕГЕНЕВА РЕАНІМАЦІЯ (СЛР, англ. — CPR) — це комплекс невідкладних медичних заходів, спрямованих на відновлення та стабілізацію життєвих функцій постраждалого, виведення його з стану клінічної смерті.

Клінічна смерть — зворотний етап вмирання.

В цьому стані, при наявності зовнішніх ознаках смерті (відсутність серцебиття, спонтанного (самостійного) дихання, будь-яких нер­вово-рефлекторних реакцій на зовнішні подразники — зорові, больові, ін.), зберігається потенційна можливість відновлення життєвих функцій за допомогою методів реанімації.

ОЗНАКИ:

 Відсутність пульсації магістральних (сонні, стегнові) артерій.

+

 Відсутність спонтанного (самостійного) дихання.

+

  Відсутність реакції зіниць на світло.

ВІДСУТНІСТЬ ЛИШЕ САМОСТІЙНОГО ДИХАННЯ ЧИ РЕАКЦІЇ ЗІНИЦЬ НА СВІТЛО НЕ Є ОЗНАКАМИ КЛІНІЧНОЇ СМЕРТІ

Серцево-легенева реанімація включає: 

  • непрямий масаж серця ((НМС) стискання грудної клітки — ЗАВЖДИ!);
  • штучну вентиляцію легень ((ШВЛ) штучне дихання (ШД) — НЕ завжди!).

КОЛИ СЛР НЕ ПРОВОДИТЬСЯ :

  • В разі відсутності тактичної можливості (рятувальнику загрожує небезпека).
  • При травмах, несумісних з життям.
  • При не зупиненій критичній кровотечі з кінцівки.
  • В разі наявності ознак біологічної смерті.

ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ :

  • Розпочинати СЛР слід з непрямого масажу серця.
  • Якщо ви не маєте відповідних навичок в проведенні штучного дихання або не маєте для цього засобів індивідуального захисту

і не виключаєте можливість зараження від постраждалого — можете його не виконувати; значно важливішим є непрямий масаж серця («hands only»).

  • Якщо рятувальників є кілька — необхідно періодично змінювати один одного. Це повинно відбуватися миттєво і після завершення циклу СЛР (дивись нижче за текстом).

Методика СЛР

  • Покладіть постраждалого на відносно рівну тверду поверхню.
  • Станьте навколішки збоку на рівні його грудної клітки (зручніше справа).
  • Визначте місце натискання (межа між середньою та нижньою третинами грудини)

  • Станьте в «позу реаніматора» (основа кисті опорної руки

в точці натискання, пальці підняті й розташовані паралельно ребрам; кисть іншої руки розташуйте як вам зручно. Тулуб нахилений вперед так, щоб горизонтальна вісь ваших плечей співпадала з віссю грудини постраждалого. Руки прямі.

  • Розпочніть натискання на грудну клітку           (частота 100-120 / 1 хвилину, глибина — 5-6 см).

Особливості : натискання проводяться за рахунок рухів корпусу реаніматора, руки в ліктьових суглобах не згинаються; необхідно давати можливість грудній клітці повністю розправитись, проте руки відривати не можна.

  • В разі поєднання НМС та ШВЛ завжди проводьте їх в співвідношенні 30:2 ((30 натискань : 2 вдихи = 1 цикл) (не залежно 1 рятувальник, чи кілька)).

Основною проблемою, яка виникає в осіб без свідомості, є обтурація (закупорка) дихальних шляхів коренем язика та надгортанником внаслідок розвитку м’язової атонії (слабкості).

Обтурація може виникнути при будь-якому положенні постраждалого (навіть на животі), а при значному нахилі голови (підборіддя до грудей) — настає практично у 100 % випадків.

Відновлення прохідності ВДШ:

«Золотим стандартом» відновлення прохідності верхніх дихальних шляхів при западанні язика є «потрійний прийом Сафара» з наступним застосуванням, в разі потребі, того чи іншого методу підтримання їх прохідності.

«Потрійний прийом Сафара» включає : закидання голови, відкриття рота та виведення нижньої щелепи вперед

Під час проведення даного прийому відбувається натягнення передніх м’язів шиї, внаслідок чого язик виводиться вперед, підіймається над задньою стінкою глотки та відкриває вхід до трахеї.

УВАГА! В тих випадках, коли є підозра на травму шийного відділу хребта (розповім про них в одній з наступних статей, яка буде присвячена травмам) розгинати голову не можна! Слід обмежитись лише виведенням нижньої щелепи!

Якщо це не допомогло відновити прохідність дихальних шляхів – не втрачайте час (!!!) – продовжуйте ефективний штучний масаж серця. Це значно важливіше!

Особливості проведення СЛР із застосуванням апарата зовнішньої електричної дефібриляції

Апарат зовнішньої електричної дефібриляції (АЗД, англ. — AED) призначений для ліквідації порушень серцевої діяльності (фібриляції) шляхом впливу на серце електричного імпульсу.

Фібриляція — стан, при якому окремі пучки волокон серцевого м’яза скорочуються хаотично. Серце, як наслідок, втрачає здатність здійснювати узгоджені скорочення, що призводить до неефективної його роботи.

АЗД не тільки допомагає відновити ритм серцевої діяльності, але й надає активну допомогу. Інтерфейс та голосовий супровід допомагають рятувальнику не розгубитися в екстреній ситуації і чітко виконувати протокол надання допомоги («BLS»).

  • Продовжуйте проводити СЛР допоки електроди АЗД не будуть встановлені на тіло постраждалого і апарат не видасть запит на аналіз серцевого ритму.

  • Після здійснення апаратом електричного розряду (дефібриляції) негайно приступіть до продовження СЛР, допоки апарат повторно не видасть запит на аналіз серцевого ритму або протягом двох хвилин, після чого перевірте наявність пульсу на сонній артерії постраждалого.

Кінцеві точки проведення СЛР

  • У постраждалого з’явилися ознаки життя (спонтанне дихання, серцебиття).
  • Прибула бригада парамедиків (ШМД).
  • Ви виснажились фізично і не можете проводити СЛР            адекватно.
  • Відсутність у постраждалого ознак життя після 30 хвилин проведення адекватної СЛР.

ОТОЖ, повний об’єм дій рятувальника в описаній на початку статті ситуації мав би виглядати наступним чином:

Постраждалий лежить на землі на спині, не рухається.

п.1 — безпечно.

п.2 — на голос не реагує;

       — на дотик (струшування) не реагує;

       — дихання відсутнє;

       — пульс на сонній артерії відсутній.

п.3 — кличете на допомогу оточуючих;

       — даєте їм чітку вказівку викликати + як саме + що повідомити бригаді ШМД;

       — в ідеалі, посилаєте помічника за апаратом зовнішньої дефібриляції;

       — одночасно проводите огляд постраждалого на наявність критичних кровотеч.

п.4 — критичні кровотечі відсутні.

п.5 — після ефективно проведеної реанімації, якщо ще не прибули парамедики, переведіть постраждалого у «стабільне положення» та кожні кілька хвилин перевіряйте стан його життєвих функцій. Розмовляйте з ним, навіть якщо постраждалий без свідомості. Очікуйте приїзду бригади ШМД.

п.8 — очікуючи на приїзд парамедиків, проведіть вторинний огляд.

п.9 — робіть це по колу.

Оскільки настає тепла пора року, і з своїх «нірок» погрітися в сонячних променях  почнуть «вилазити» не лише люди, а й гадючки і павучки — в наступній статті я детально розповім саме про них. Ця стаття буде поза протоколом базової підтримки життєдіяльності, так би мовити – для загального розвитку.

Будьте обережні! Та міцного вам здоров’я!

Юрій Тарасюк, сертифікований інструктор з тактичної медицини, голова Громадської організації «Білі берети – Рівне», судинний хірург – спеціально для онлайн-журналу carpfishing-media.com

Использование материалов сайта без согласования с редакцией запрещено 

Запись Основи серцево-легеневої реанімації. Юрій Тарасюк впервые появилась CarpFishing Media.

Возможно Вам будет интересно:
Поделиться публикацией
Оцените статью:
(1 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Загрузка...
    Google    

Добавить комментарий